Мэрдыгеев Роман Сидорович

Сүлөөтэ Нэбтэрхы Толи — Википеэдиһээ
Мэрдыгеев Роман Сидорович
Художник Роман Мэрдыгеев.jpg
Түрэһэн үдэр 1900 оной мартын 26(1900-03-26)
Түрэһэн газар
Наһа бараһан үдэр 1969 оной
Наһа бараһан газар
Гүрэн
Шагналнууд
орден Трудового Красного Знамени орден «Знак Почёта» медаль «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.»
Нэрэ зэргэнүүд Буряад-Монголой АССР-эй искусствын габьяата ажал ябуулагша,
Буряадай АССР-эй арадай уран зурааша

Роман Сидорович Мэрдыгеев (1900 оной мартын 26(1900-03-26), Эрхүүгэй можо[d], Эрхүүгэй генерал-губернаторство[d] түрэһэн — 1969 оной, Улаан-Үдэ наһа бараһан) — зүблэлтэ буряад уран зурааша, Буряад-Монголой АССР-эй уран зураашадай Холбооной үндэһэ һуури табигшадай нэгэн (1933 он). Буряад-Монголой АССР-эй искусствын габьяата ажал ябуулагша, Буряадай АССР-эй Арадай уран зурааша[1]

Намтар

Тэрэ Эрхүүгэй губерниин Балаганай аймагай Хандагатайда түрэһэн[1].

17-тойдоо Черемховско дээдэ эхин училищида һурахаяа ороо һэн. Тэрэнээ 1920 ондо дүүргээ. Балаганска уездын хүдөөгэй һургуулинуудта багшаар хүдэлөө[2].

1925-1927 — Эрхүүгэй уран зурагай студида И.Л. Копыловта һураа. 1927-1930 онуудта Алайрай дунда һургуулида зурагай багшаар хүдэлжэ, ерээдүйн Буряад уран зурааша, Буряадай АССР-эй искусствын габьяата ажал ябуулагша, Буряадай АССР-эй Арадай уран зурааша Буда Садыков тэрэнэй шаби байһан юм[3].

Эрхүү хотодо географическа бүлгэмэй зүүн Сибириин таһагай гэшүүн байгаа.

1930 ондо Дээдэ-Үдэ, Монголой рабфагта багшална.

1933 ондо, Цыренжап Сампилов ба үшөө 7 буряадай уран зураашадтай хамта, Буряад-Монголой АССР-эй уран зураашадай Холбоо эмхидхэлгэдэ хабаадана.

1933 онһоо 1936 он болотор Бүхэроссиин уран зурагай Академиин уран зурагай, барималай болон уран барилгын Дээдэ һургуулида һураа.

1940 онһоо Буряадай АССР-эй уран зураашадай Холбооной түрүүлэгшэ болобо.

1944-1945 — Улаан-Үдэ хотын Уран зурагай музейн түрүүшын захирал[4].

1933 онһоо — СССР-эй уран зураашадай Холбооной гэшүүн[1].

Зохёохы зам

Роман Сидорович Мэрдыгеев Буряад орондо уран зурагай станогой түхэлнүүдые эхилэгшэдэй нэгэн юм. Мэрдыгеевэй зохёолнуудта үндэһэн һуудал байдалай ёһо заншалнуудые гүнзэгы мэдэсэ дээрэ үндэһэлһэн нарин оюун сэдьхэлтэй сюжедэй тодорхой шэнжэнүүдэй хайламаг онсо шэнжэтэй[5].

Мэдээжэ бүтээлнүүд

«Скорбь» (1916), «Горе старика» (1918), «Рождение Гэсэра» (1918), «Боронит» (1924), «Тайлаган» (1927), «Уходящий быт» (1930), «Баян-Тала» (1958) — Буряадай Уласай Ц. С. Сампиловай нэрэмжэтэ уран һайханай музейн жасада[5].

Шапгналнууд

  • Буряад-Монголой АССР-эй искусствын габьяата ажал ябуулагша(1943)[2];
  • Буряадай АССР-эй арадай уран зурааша (1957)[2];
  • Ажалай Улаан Тугай Орден (24.12.1959)[2];
  • «Знак Почёта» Орден[2];
  • Медаль «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.»[2].

Ажаглалтанууд

  1. 1 2 3 Мэрдыгеев Роман. Культура и искусство Бурятии. Дата обращения: 4 апрель 2026. Архивировано 4 март 2016 года.
  2. 1 2 3 4 5 6 Мэрдыгеев Р.С. (1900—1969) (ород хэлэн). Институт Систем Информатики им. А. П. Ершова СО РАН. Открытый архив » Персоны » Мэрдыгеев Р. С.. Дата обращения: 4 апрель 2026.
  3. Садыков Буда. Дата обращения: 4 апрель 2026. http://soyol.ru/personas/painters-and-sculptors/269/ Архивировано 22 декабрь 2016 года.
  4. 115 лет Р. С. Мэрдыгееву (ород хэлэн). Государственный Национальный музей Усть-Ордынского Бурятского округа. Дата обращения: 4 апрель 2026.
  5. 1 2 Мэрдыгеев Роман Сидорович. Библиотека сибирского краеведения (ород хэлэн). bsk.nios.ru. Дата обращения: 4 апрель 2026.

Ном зохёол

  • Баторова Е. А. Он стоял у истока профессиональной живописи: [Р. С. Мэрдыгеев] // Вершины. — 2000. — № 1 (3). — С. 127—128.
  • Бороноева Т. А. Краткие сведения о художниках-графиках Бурятии: Мэрдыгеев Роман Сидорович // Бороноева Т. А. Графика Бурятии. — Улан-Удэ, 1997. — С. 119—120.
  • Искусство Бурятии. Архетипичное и актуальное: каталог выст. / М-во культуры и массовых коммуникаций Респ. Бурятии; текст И.Соктоевой, А.Трубачеевой, А.Улзытуевой, дизайн Н.Соктоевой-Улзытуевой, фото В.Урбазаева, А.Улзытуевой. — Улан-Удэ: Б.и., 2007. — 48 с.- С. 4.
  • Искусство Бурятии: к 60-летию образования Бурят. АССР: живопись, скульптура, графика, Театрально-декорационное и декоративно-прикладное искусство: каталог выст. / авт. вступ. ст. И. Соктоева, сост. каталога М. В. Хабарова; Союз художников СССР, М-во культуры РСФСР, Союз художников РСФСР, М-во культуры Бурят. АССР, Союз художников Бурят. АССР. — М.: Сов. художник, 1983. — 42 с. — С. 27, 29.
  • Искусство Советской Бурятии: живопись, скульптура, графика, декоративно-прикладное и ювелирное искусство: каталог выст. / авт. ст. И. Соктоева; М-во культуры Бурят. АССР, Бурят. отд-ние союза художников РСФСР. — Чита, 1982. — 22 с. — С. 10, 13.
  • Мэрдыгеев Р. Секреты дацанской живописи // Сокровища культуры Бурятии. — СПб., 2002. — С. 312.
  • Народный художник Бурятской АССР Роман Сидорович Мэрдыгеев: 90 лет: [буклет] / авт. текста Л.Николаева. — Б.м., Б.и., Б.г. — 3 с.
  • Николаева Л. Народный художник Бурятской АССР Мэрдыгеев Р. С.: [буклет: к 90-летию со дня рождения]. — Улан-Удэ : Б.и., Б. г. — 1 л. [в 2 сл.].
  • Павлов Г. Е. Творчество Р. С. Мэрдыгеева // О бурятском изобразительном искусстве. — Улан-Удэ, 1963. — С. 104—117.
  • Соктоева И. И. Живопись советской Бурятии / АН СССР. Сиб. отд-ние; БКНИИ. — Улан-Удэ: Бурят. кн. изд-во, 1965. — 186 с. — С. 50-56, 100—103.
  • Соктоева И. Роман Сидорович Мэрдыгеев. — Л.: Художник РСФСР, 1969. — 43 с.
  • Соктоева И. И. Мэрдыгеев Роман Сидорович: кратк. биогр. сведения: [живописец] // Соктоева И. И., Хабарова М. В. Художники Бурятии. — Л., 1976. — С. 128.
  • Соктоева И. И. Роман Мэрдыгеев // Выдающиеся бурятские деятели. — Улан-Удэ, 1999. — Вып. 3. — С. 150—152.
  • Тугутов И. Е. Изобразительное искусство Бурятии // Искусство Бурятской АССР. — Улан-Удэ: Бурят. кн. изд-во, 1959. — 236 с. — С. 214—220.
  • Художники Бурятии: [альбом] / сост. М. П. Сокольников. — Л.: Художник РСФСР, 1960. — 37 с. — С. 2.
  • Червонная С. М. Живопись автономных республик РСФСР (1917—1977). — М.: Искусство, 1978. — 208 с. — С. 19, 21, 23, 196, 201.

Ссылкэнүүд